Меню

Чернівці, 58032, вул. Перша Приміська 3
+38 (098) 715 01 81
booksxxi@gmail.com

Буркут І.Г.

Буркут І.Г.

Буркут Ігор Григорович народився 24 березня 1947 року в селі Дудукалівка Єгорлинського району Ростовської області (Росія). Його предки переселилися на Північний Кавказ (тікаючи від безземелля) з Гуцульщини, з села Буркут (це село знаходиться в сучасній Івано-Франківській області). Дід Ігоря Григоровича - Олексій, при оформленні документів взяв собі за прізвище назву свого села. Батько, Буркут Григорій Олексійович, був учасником Другої Світової війни, мав декілька поранень, останній раз – дуже важке. Його виходила медична сестра воєнного госпіталю Марія, в 1945 році Григорій Олексійович і Марія Іванівна одружились, в 1947 році у них народився син Ігор. Мама Ігоря Григоровича Буркута мала польське коріння. ЇЇ батько, Ян Ернестович Валішевський, належав до відомого польського роду. За участь у польському повстанні 1863 року проти російських загарбників Валішевських заслали до Сибіру і позбавили всіх прав. На момент народження сина Ігоря Григорій Олексійович, який після демобілізації з армії продовжив навчання, разом з дипломом про закінчення Вчительського інституту (надавав неповно вищу освіту) отримав пропозицію переїхати в Тернопільську область . Родина Буркутів перебралась в місто Чортків, де батько почав працювати інспектором районного відділу народної освіти. В Чорткові пройшли дитячі і юнацькі роки Ігоря, тут він навчався до восьмого класу в місцевій школі №2. На жаль, важко захворів батько, хлопцеві треба було готуватися до самостійного життя і він всупає в Чортківське медичне училище. По його закінченню працював в лабораторії, підготувався до вступу в університет і в 1968 році вступив на заочне відділення історичного факультету Чернівецького державного університету, а через три роки перевівся на стаціонар. Спеціалізувався він з історії України, насамперед – історії західно-українських земель. Його становленню як історика-науковця сприяли викладачі В.М.Курило, І.М. Тодорович, З.Ф. Пенюк, Анатолій Колодний, Микола Чурилов та інші.Допомагали: багатюща університетська бібліотека, а також фонди обласного державного архіву. Навчаючись на останньому курсі, Ігор Буркут влаштувався на роботу у Чернівецький краєзнавчий музей, після отримання диплома залишився там на постійну роботу, а через деякий час перейшов на роботу на кафедру всесвітньої історії Чернівецького університету. Крім педагогічної, Ігор Буркут багато займався науковою діяльністю, вступив на заочне відділення аспірантури. У 1978 Ігоря Буркута зараховують молодшим науковим співробітником у Чернівецький відділ інституту історії АН УРСР, в 1985 році він захищає кандидатську дисертацію, присвячену політиці СФРЮ в галузі науки, стає старшим науковим співробітником. У 70-80 роках Ігор Григорович чимало уваги приділив лекторській роботі в товаристві «Знання» і Товаристві охорони пам’яток історії та культури. Серед тодішніх лекторів товариства «Знання» були дуже талановиті люди, особливо виділявся серед них видатний педагог і науковець Анатолій Миколайович Добрянський.
З кінця 70-х рр Ігор Буркут почав регулярно дописувати до чернівецьких газет. Восени 1988 року було створено товариство «Оберіг», лідерами якого стали поет Микола Бучко, журналіст Ігор Чеховський, викладач університету Марина Романець-Комолова та деякі інші. Серед керівників «Оберегу» був й Ігор Буркут , а серед активістів – актор і режисер Василь Вовкун, художник Олег Любківський, громадський діяч Володимир Старик та багато інших. Паралельно з «Оберегом» і в тісному контакті з ним діяло громадське об’єднання «Січ», в роботі якого брали участь молоді поети і прозаїки Сергій Пантюк, Василь Кожелянко та інші. Вони взяли активну участь у створенні Народного Руху України, на установчому з’їзді якого у вересні 1988 року у Києві був присутній й І.Г. Беркут. Із загостренням політичної боротьби в суспільстві він активно включився в діяльність на боці демократичних сил. Разом з однодумцями ініціював створення Демократичної партії України, першим очолив чернівецьку міську організацію ДемПУ. Практична діяльність у царині політики мала велике значення для кращого розуміння тих політологічних проблем, котрі досліджував І.Г.Буркут. Хоча громадсько-політична робота займала все більше часу, Ігор Григорович встигав ще вести наукові дослідження і викладати в Чернівецькому державному університеті. Перша половина 90-х рр. виявилась дуже плідною у журналістській та публіцистичній діяльності Ігоря Григоровича - він стає членом Національної спілки журналістів України, видає книгу, присвячену історії українських збройних сил 20-го сторіччя. Головна увага досліджень Ігоря Буркута удругій половині 90-х років концентрувалась на вивченні політичного життя України та ряду інших країн. В цей період, крім роботи на різних кафедрах історичного фокультету Чернівецького університету, він плідно працював в чернівецькому відділі Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАНУ,Чернівецькому реігональному центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій, Навчально-методичному центрі культури Буковини, Інституті післядипломної педагогічної освіти. Протягом багатьох років, крім написання і публікації окремих різнопланових книг одноосібно і в співавторстві (віддаючи перевагу практично спрямованим, емпіричним дослідженням широкого кола важливих історичних і політичних питань), крім публікації сотень статей в газетах і журналах, Ігор Буркут регулярно виступав на різних каналах радіо і телебачення (місцевого, республіканського, Бі-Бі-Сі, «Свобода» та інших). Особливо цінна та частина творчого доробку Ігоря Буркута, яка охоплює його буковинознавчі розвідки. Вони торкаються дискусійних питань формування краю, його етнонаціональної специфіки, діяльності владних інституцій, внеску провідних діячів в українську та загальноєвропейську культуру. Діяльність Ігоря Григоровича Буркута – "праця науковця та публіциста, непересічного педагога та лектора, отримала громадське визнання і відмічена нагородами".
Друковані праці
Видані книги
Проблемы национальных отношений с СФРЮ в освещении современных югославских авторов. - К.: ИСЭПЗС АН УССР, 1981. - 56 с.
Нові громадсько-політичні організації та національно-культурні товариства Чернівецької області: Довідник/ У співавт. з Я.Курком. - Чернівці: Знання, 1991. - 116 с.
А ми тую славу збережемо: З історії українських збройних сил у ХХ ст. – Чернівці:Час, 1992. - 74 с.
Військові традиції і сучасность. - Чернівці:Мол.буковинець, 1998. - 160 с.+16 с.іл.
Політичні процеси: історія, міфи, реальність (погляд з регіону). – Чернівці: Прут, 2005. - 572 с.
Сучасна Буковина: 1991 - 2005 рр. в підсумках соціально-економічного та політичного розвитку краю: Монографія/ У співавт. з О.Герасько та М.Романівим. - Чернівці, 2006. - 216 с.
Зброя останньої надії проти зброї відчаю: 2-ге вид. - Чернівці: Прут, 2008. - 216 с.
Виборчі технології: регіональний досвід/ У співавт. з О. Колесніковим. - Чернівці: Букрек, 2009. - 240 с.
Русинство: минуле і сучасність. - Чернівці: Прут, 2009. - 384 с.
Suceava – Hotin: Itinerarii culturale=kulturni marshruti=cultural itineraries/ У співавт. з С. Гакманом. – Cluj-Napoca: Qual Media, 2009. – 149 p.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Книги автора