Cart 0 Wishlist User Profile Call Us

Гласко Марек

Гласко Марек

Марек Гласко (Marek Hłasko, 14.01.1934, Варшава - 14.06.1969, Вісбаден) - польський прозаїк (автор повістей, оповідань, спогадів, есеїв) і кіносценарист. Був легендарною постаттю свого покоління, символом нонконформізму. За словами Андрія Бондаря - бунтівник, емігрант, аутсайдер.

Здобув славу як своєрідним творчим стилем, незалежним, незангажованим мисленням, відвертим, правдивим показом життя, так і нетиповою для тогочасного суспільства поведінкою. Вирізнявся серед представників свого покоління ще з зовсім юного віку. 16-річного Марека Гласка виключили із Театрально-технічного ліцею (Варшава) після чотирьох місяців навчання «за систематичне нехтування шкільними правилами, та порушення порядку кримінального характеру, а також за деморалізуючий вплив на колег». Застосовувалося до нього дисциплінарне покарання і під час праці шофером.

З 1951 року працював журналістом у Варшаві. Тоді ж почав працювати над повістю «База Соколовська», фрагменти якої представив уже в 1952 році. А 1954 року повість вийшла окремою книгою.

Літературне відкриття Марек Гласко одразу посів перше місце серед молодих письменників свого часу.  Упродовж 1955 - 1958 років він неодноразово ставав лауреатом літературних премій.

Працював у редакції легендарного журналу «Po prostu». Виходять книгии його оповідань, за його творами знімаються фільми такими режисерами, як Александр Форд, Войцех Єжи Гас, Чеслав Петельський.

Після посилення у Польщі ідеологічного контролю Гласко особливо гостро реагував на брехливу систему, яка нівелювала право людини на свободу, приводячи особистість до деградації. Його книги «Кладовища» та «Наступний до раю» дають тверезу оцінку тогочасній Польщі і позначені, за словами Євгена Маланюка, цинізмом життя і цинізмом знаття. Система воліла позбутися такого подразника, і 1958 року Марек Гласко назавжди залишив Польщу. Спочатку жив у Парижі, співпрацюючи з «Культурою» Єжи Ґедройця. Згодом жив у Ізраїлі, Австрії, ФРН, Англії, Швейцарії. У 1966 році виїхав до Голлівуду, а 1969-го отримав дозвіл на постійне проживання у США. Працював як кіносценарист. Повертаючись зі зйомок одного із фільмів за його сценарієм, зупинився у Вісбадені, де вночі з 13 на 14 червня помер від передозування снодійним. Був похований у Вісбадені. 18 листопада 1975 Марека Гласка перепоховали на варшавському кладовищі.

У творчості Марека Гласка відображене його загострене і критичне сприйняття дійсності, іронія межує з вразливістю, протистояння соціуму, державі, загальноприйнятим ідеалам - не бездумний бунт, а неприйняття заперечення будь-ким свого права на свободу.Марек Гласко не робить спеціальних висновків, не вдається до пафосу, переконань у своїй правді, своїх поглядах. Він збирає картину світу із правдивих моментів, констатує, а читач робить висновки.

Автобіографічний роман Марека Гласка «Красиві двадцятилітні» вийшов 1966 року у Парижі як один із томів бібліотеки «Культури». У Польщі вперше був опублікований 1988 року.

Андрій Бондар: «Письменник дотримувався, здавалося б, тривіального кредо: «писати так, як живеться, і жити так, як пишеться». І це руйнувало межу між літературною вигадкою та життям. Його оповідання легко ставали правдивими чорно-білими фільмами, де любов неодмінно програвала, а самотність ставала ще глибшою. Він вніс у прозу небачену досі відвертість і ставився до літератури як до найсерйознішої речі: «Книжки варто писати тільки тоді, коли перетнув останню межу сорому; писання є річчю інтимнішою за ліжко».

Джерело фото: http://oswiatykaganiec.pl/spalil-sie-we-wlasnym-ogniu-najlepsze-cytaty-z-marka-hlaski/