Меню

Чернівці, 58032, вул. Перша Приміська 3
+38 (098) 715 01 81
booksxxi@gmail.com

Морґенштерн Сома

Морґенштерн Сома

Сома Морґенштерн (3.05.1890, Буданів (Будзанів), Східна Галичина, Австро-Угорщина (нині Теребовлянській район Тернопільської обл.) –17.04.1976, Нью-Йорк, США) – юрист за освітою, журналіст «Frankfurter Zeitung», музичний критик, але передовсім – письменник, автор трилогії «Funken im Abgrund» («Іскри в безодні», писав у період від 1930 до 1945 років), один з романів якої називається «Sohn des verlohrenen Sohnes» («Син блудного сина»), а також книжки про свого друга Йозефа Рота «Joseph Roths Flucht und Ende» та інших творів.

Сома (Саломон) Морґенштерн народився в сім’ї подільських євреїв Сари та Абрама Морґенштернів. Батько на час народження Соми – п’ятої дитини – був купцем, він походив із давньої родини вчених (що були і кабалістами). Мати теж належала до релігійної, хоча не такої вченої родини купців. Сома Морґенштерн виріс у атмосфері родинного тепла й любові. Він мав дуже сильний зв’язок зі своїм батьком, і впродовж усього життя так і не оговтався через його ранню втрату (Абрам Морґенштерн загинув 1908 року, упавши з коня).

Коли Сомі Морґенштерну було біля шести років, сім’я переїхала до рідного села Абрама Морґенштерна Лошнева біля Теребовлі. Саме тут майбутній письменник уперше, крім хедеру, у 1895/96 роках відвідує й народну школу, а саме українську. Пізніше родина переселилася до села Бурканів, де Сома Моргенштерн упродовж двох років відвідував польську школу. Згодом сім’я знову знову переселилася до іншого села (у трилогії романів Морґенштерна «Іскри в безодні» це село з’являється під назвою Доброполе), де молодший син Морґенштернів став учнем уже польсько-української сільської школи, в якій навчався аже до вступу до гімназії в Тернополі.

1908 року Сома Морґенштерн відвідав театр у Львові, вирішив стати театральним критиком. У цей період він також захопився західною філософією, відбувається ревізія релігійних поглядів.

1909 року стається знакова подія у житті Соми Морґенштерна: перебуваючи у Львові як делегат на конференції гімназійних студентів-сіоністів, він знайомиться з Йозефом Ротом, з яким вони у результаті стають близькими друзями.

1912 року Сома Морґенштерн з відзнакою і з правом вступу до вищого начального закладу складає випускні іспити у гімназії. Вступає на юридичний факультет до Віденського університету. Після двох семестрів переводиться до Львівського університету і продовжує навчання там.

Перша світова війна змінила не лише політичну карту Європи, а й долі людей. Процитуємо німецького видавця Інґольфа Шульте: «Двадцяте століття, що політично почалося 1914 року із початком Першої світової війни, називають століттям біженців. Тоді від російських загонів утікали тисячі; разом зі своєю матір’ю й сестрою Гелою у середині вересня 1914 року Морґенштерн покинув свою галицьку батьківщину і, перебравшись через Карпати на возі, прибув до Відня. Під час аншлюсу Австрії до нацистської Німеччини 1938 року Морґенштерн, як і тисячі інших, знову був змушений тікати, на цей раз до Парижа, звідки після багатьох інтернувань і втечі окупованою Францією – через Марсель, Касабланку та Лісабон – у квітні 1941 року зміг дістатися до Нью-Йорка. Через ці дві втечі, з Галичини і Європи, він втратив велику частину своєї бібліотеки, рукописів, щоденників і кореспонденції, а також документів».

Дослідник життя і творчості Соми Морґенштерна Ґеорґ Б. Дойч подає інші факти. Він говорить про те, що письменник брав участь у Першій світовій війні в австрійській піхоті в Сербії та Угорщині. Пройшов підготовку офіцерів у Темесварі (в Банаті; сьогодні: Тімішоара, Румунія). Виконував обов’язки агента з купівлі коней для армії. А вже 1918 року перебрався до Відня. Під час тієї війни Сома Морґенштерн втратив брата Самуїла: він помер у російському полоні.

Після розпаду Австро-Угорської імперії Сома Морґенштерн отримує польське громадянство (оскільки місцевість його народження на той час перебувала у складі Польщі). Продовжив вивчати право. Хоче стати драматургом. У Відні Сома Моргенштерн перебував у компанії Йозефа Рота. Жив у суборенду в різних місцях Заробляв, даючи приватні уроки.

1921 року Сома Морґенштерн закінчив Віденський університет.

У цей час Сома Морґенштерн працює як драматург: 1921/1922 пише виставу «ER oder ER», 1922/1923 – «Im Dunstkreis». Також починає працювати як журналіст: пише для німецьких газет «Berliner Tagblatt» та «Vossische Zeitung» і до видання «Die Literatur». Став асистентом Макса Райнгардта в Театрі в Йозефштадті (Theater in der Josefstadt). 1926 року планував тут дебютну виставу «Im Dunstkreis», працював над третьою п’єсою – «Imago». Цього ж року переїхав до Берліна, оскільки там йому відкрилися кращі можливості роботи журналістом і театральним критиком. 1927 року переходить до газети «Frankfurter Zeitung» і переїжджає до Франкфурта. А вже в лютому 1928 повертається до Відня саме як культурний оглядач «Frankfurter Zeitung». Звісно, що всюди Сома Морґенштерн перебував у тісних стосунках з представниками інтелектуальних кіл.

1928 року він вступив у цивільний шлюб з Інґеборґ фон Кленау, а в 1929 році у них народився син.

1930 року письменник починає роботу над романом «Син блудного сина».

1932 – на німецькій радіостанції «Südfunk» представляє радіо-шоу Профіль держави «Австрія».

1933 року, з приходом до влади нацистів, Сому Морґенштерна звільняються з «Frankfurter Zeitung». Починаються складні психологічно та фінансово часи. 1934 року письменник виїхав до Парижа, де продовжив працювати над романом. Згодом повернувся до Відня, де продовжив працювати над своєю трилогією «Idyll im Exil». 1935 року завершує роботу над романом «Син блудного сина». І вже в грудні 4 тисячі примірників роману виходять у Берліні у видавця-єврея Еріха Райса. Книжка отримує досить широкий розголос і добрі відгуки.

1938 року в день аншлюсу Сома Морґенштерн утік до Парижу разом з Йозефом Ротом. Його дружина з сином Даном змушені були залишитися у Відні – через хворобу сина. Цього ж року завершує другу частину трилогії і намагається її видати в Амстердамі у видавництві «Allert de Lange». За отриманий аванс організовує виїзд дружини з сином до Копенгагена (1943 вони перебираються до Швеції).

Сому Морґенштерна підтримав Томас Манн: за його сприяння письменник отримав ґрант від Американської гільдії підтримки німецької культурної свободи. Сома Морґенштерн починає працювати над третьою частиною трилогії – «Заповіт блудного сина».

Сома Морґенштерн намагався отримати данську візу, аби поїхати до своєї сім’ї, а марно. І дружина з сином відвідують його 1939 року у Парижі.

У жовтні Сома Морґенштерн змушений виїхати до табору у Монтаржі, тоді ж дізнається про загибель брата Мозеса у Бухенвальді. Очевидно, що за сприяння Стефана Цвейґа письменник отримав дозвіл на проживання у Парижі. І почав працювати над можливістю отримати візу до США.

У 1940 році стає членом Exile-P.E.N. (його підтримали Стефан Цвейґ, Герман Кестен, Йозеф Рот). 22 травня після німецького вторгнення у Францію Сому Морґенштерна заарештували французькі власті. 3 червня – трансфер у табір в Аудірне в Бретані. 21 червня письменнику разом разом з віденським фізиком Альфредом Рейсом вдалося втекти із табору. Згодом він пробрався на південь. А вже в липні перетнув кордон до неокупованої частини Франції. Отримав польський паспорт. У кінці липня прибув до Марселя. Його численні спроби отримати виїзну візу зазнавали невдачі. Сому Морґенштерна знову заарештували і помістили до колективного табору в Марселі.

У лютому–березні 1941 року, з допомогою друзів, залишає Францію і через Касабланку вирушає у Лісабон, нарешті отримує виїзну візу США, куди прибуває 15 квітня. У готелі «Park Plaza» зустрічається зі своїми друзями-біженцями. Його мати і сестру Гелу спіткала гірша доля – вони 1942 року загинули у концентраційних таборах.

У Нью-Йорку Сома Морґенштерн перебував у колі друзів із інтелектуально-мистецького середовища. 1946 року виходить англійський переклад «Сина блудного сина» (переклали Джозеф Лівшіч та Пітер Гросс) – опублікувала Єврейська Видавнича Спільнота Америки. Цього ж року письменник отримує американське громадянство. І 1947 року дружина з сином переїжджають до нього. Виходить друга частина його трилогії – «Ідилія у вигнанні», під назвою «У пастиря мого батька» (в перекладі Людвіґа Льюїсона). Третя частина, «Заповіт блудного сина», в перекладі англійською Якоба Слоана і Моріса Самуїла вийшла 1950 року. Цього ж року письменник здійснив мандрівку Європою і відвідав в Ізраїлі свою сестру Клару Шварц.

1955 року Сома Моргенштерн почав працювати над своєю автобіографією, яка і становить видання «В інші часи». Продовжував це аж до смерті. Як каже, Інґольф Шульте, вона залишилася незавершеною. Значну кількість розділів написано в другій половині 50-х, а також у 60-х роках. Період дитинства і юності здається завершеним, він закінчується 1912 роком, складанням іспиту зрілості, хоча й не виключено, що автор міг би додати якийсь розділ. У кожному разі Морґенштерн не встиг підготувати свої спогади до друку.

1957 року вдруге відвідує Європу, 1959-го отримує компенсацію від Німеччини. 1963 року у Берліні виходить «Заповіт блудного сина». Біля 1965 року починає працювати над романом «Der Tod ist ein Flop». 1968 року здійснює останню подорож до Європи.

17 квітня 1976 року Сома Морґенштерн помер у у лікарні Рузвельта в Нью-Йорку.


Книги автора
В ІНШІ ЧАСИ. ЮНІ ЛІТА У СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ