Меню

Чернівці, 58032, вул. Перша Приміська 3
+38 (098) 715 01 81
booksxxi@gmail.com

Ірина Варламова. Азартні ігри з долею. Іво Брешан грає в карти з читачем? Рецензія на книгу Іво Брешана "Азартні ігр з долею".

25.09.2017

http://lsd.co.ua/ivo-breshan-azartni-igry-z-doleyu-retsenziya/

Брешан, Іво. Азартні ігри з долею. Роман / Іво Брешан ; переклад з хорватської Ірини Маркової. – Чернівці: Видавництво 21, 2017. – 176 с.

 

Роман Іво Брешана українською підготувала команда «Видавництва 21», презентувавши переклад Ірини Маркової та обкладинку Анни Стьопіної до Книжкового Арсеналу-2017.

Драматург і сценарист, прозаїк

Іво Брешан – відомий хорватський прозаїк та драматург. У 2001 році отримав вищу державну нагороду в галузі мистецтв ім. Владіміра Назора. 2008 рік став знаковим отриманням премії Ксавера Шандора Гялскі.

Цікаво, що Іво Брешан також був учителем, а ще художнім керівником дитячого фестивалю.

На 2017 рік випав вихід українського перекладу «Азартних ігор з долею», і, як не сумно – дата смерті автора. Автор дожив до 80 років і залишив по собі низку знакових п’єс та прозових творів.

Історичний роман з гострим присмаком

Пакрац – невелике містечко, яке стало відомим через військовий злочин.

Головний підозрюваний, на прізвисько Дуда, переховується. Він схожий на всіх, кого зустрічає читач на сторінках. Хіба що, окрім журналістки Ани Немчич та дивакуватого професора Тюдора Франко.

Ви будуєте умовиводи, підозрюєте, запитуєте себе, якої дрібниці не вистачає, аж тут з’являється факт, який переклеслює все із самого початку. Скільки разів можна ось так закреслювати? І що керує вашими думками – доля чи випадок?

На ці та інші запитання одностайної відповіді немає.

Дивакуватий пенсіонер з мисленням детектива

Головний герой – викладач філософії на пенсії, відомий своїм балансуванням на краю прірви. Ще крок і безодня – відгороджена від дикого берега різкою скелею, обриси якої видніються для читача вже на обкладинці. Що значить для старого те балансування? Кожен із варіантів його завершення продуманий і має особливий зміст. Самогубство чи стан незворушності душі, відчуття внутрішнього світу, чи покладання на логос? Окрім філософії, старий має ще одне уподобання – картярство. Покер та інші посиденьки – невід’ємна частина післявоєнних буднів викладача-пенсіонера. При чому картярство для Тюдора – всього лише інструмент для роздумів над своїм одвічним питанням, такий же самий як і прогулянка до прірви.

Гра в карти – не головна в романі

У повісті не слід шукати визначної ролі гри в карти як улюбленої церемонії Тюдора Франко. Гра в карти тут використана як символ випробування фатуму, і далеко не безгріховний та небезпечний.

Друг філософа Тюдора – студент Серафін Ретель, одного разу, відвертою розмовою та журналістською статтею розпалює у старого незгасиме бажання побитися об заклад із не менш затятим картярем Бонетті – на викриття вбивці.

Гра дуже небезпечна – викрити вбивцю за допомогою свідків скоєного злочину. Весь процес замаскувати краєзнавчою туристичною лотереєю з випадковою зустріччю названих вище.

Як?

Сюжет балансує між званням азартного та гострого. Адже тут є і сховані козирі, і повороти, що затримують дихання.

Нестереотипно про післявоєнне

Історія чоловічої дружби у незвичному поєднанні «викладач–студент», священики, таємниця сповіді, взаємне кохання у воєнний час, перерване вбивством, та філософські дискусії під шум хвиль, що розбиваються внизу під скелею – гармонійно лягають в основу розвитку подій, який не є галопуючим чи затягнутим. Діалоги ж не читаються швидко – скоріш є одним із найкращих елементів неспішної читацької насолоди в романі

Загалом побудова розповіді виправдала себе, важко дався лише перехід від екватора до розв’язки – коли герой вже не керує подіями, а їм підкорюється. Траплялося декілька непропрацьованих моментів штибу «щось придумаємо», або «потім розберемося», через які відчулося, як фінальний пазл складається з невеликим «скреготом». Та скоріш за все, незаповнені ніші були залишені автором для підсилення усвідомлення головного питання: «Доля чи випадок?»

Особистий мотив – сильніший. Початок гри

«Філософська пневма» роману розчинена у змалюванні сили особистих мотивів, нездоланного бажання пізнати істину будь-чого. Азартні ігри починаються не з моменту, коли ставки зібрані і замкнені в сейф, а коли на кону все, навіть віра у правильність всього свого життя, всіх вчинків, всіх ідей і рішень.

Кому читати

Роман доповнить читацьку карту побаченням заочі з Хорватією. Познайомить з відомими філософськими течіями, які пояснюють суть світу через поєднання «логіка-фізика-етика» та існування логосу, вогняної пневми, єдиного розуму, який керує всім довкола. Відкриє історичні сторінки хорватсько-сербських відносин. Відобразить головні причини та якість розкриття військових злочинів. І звісно, роман для тих, хто цікавиться історією, філософією, політологією, країнознавством.

Нічого цікавого не знайдуть в романі картярі, бо це роман про виклик самому собі, де на кону – життя.

 «У світі постійно відбуваються неймовірні речі, а найбільш імовірні виявляються ілюзією чи містифікацією».