Меню

Чернівці, 58032, вул. Перша Приміська 3
+38 (098) 715 01 81
booksxxi@gmail.com

Білик Іван

Іван Білик (1930–2012) - український письменник, журналіст, перекладач. Закінчив факультет журналістики Київського університету (1961). Працював у школі, а також у редакціях газет „Робітнича газета”, „Молодь України”, „Літературна Україна”. Почав друкуватися з 1956 року. Член Національної спілки письменників (1967). Лауреат Шевченківської премії (1991) за роман „Золотий Ра”.

Автор 10 романів, серед яких історичні бестселери „Меч Арея” (1972) і „Похорон богів” (1986). Невдовзі після публікації роман „Меч Арея” заборонили, а його автора звільнили з роботи. Тим часом роман виходить друком у Великій Британії, США і Канаді й це сприяє працевлаштуванню Івана Білика в редакцію журналу „Всесвіт”.

Переклав понад 20 романів болгарських письменників (Богомила Райнова, Павела Вежинова та ін.), а також низку творів ізраїльських авторів (у співпраці з Віктором Радуцьким).

У „Видавництві 21” у перекладі Віктора Радуцького та Івана Білика вийшла повість Агарона Аппельфельда „Катерина”.

 

      ПРЯМА МОВА         

Про перекладацьку діяльність: Я починав як перекладач і навіть не думав ставати письменником. А от за час свого безробіття якраз нічого й не переклав. Тили в мене були забезпечені: я за „Меч Арея” встиг отримати хороший гонорар – по 600 крб за аркуш, а їх було 26. Так що я не голодував, ще й купив матері добру хату.

Я був активним перекладачем, переклав зо три десятки болгарських авторів. Якось болгари, яких я перекладав, приїхали до Києва. Вийшли на вокзалі, а адреси жодної не знають. Підійшли до таксистів і кажуть: „Нам треба на квартиру до Гончара”. Ті на них витріщились: „Хто такий Гончар?” – ніхто не знає. – „Тоді до Козаченка” – ніхто не знає й того. – „А до Білика?” Таксист каже: „Сідайте”. Повернулися вони в Болгарію і розповідають: „Не Гончар у них найвідоміший письменник, а Білик – кожен таксист знає, де він живе!” Уже через рік з’ясувалося, що той таксист був колишнім водієм з „Літературної України”, який знав мою адресу як свою власну!

(Іван Білик: Євген Марчук переконував мене відмовитися від „Меча Арея”: [інтерв’ю з Іваном Біликом / розмовляв Руслан Солонець]. Друг читача, 3 липня 2009 р., https://vsiknygy.net.ua/interview/1024/)

 

Більше про Івана Білика див.:

http://www.history.org.ua/?termin=Bilyk_I

http://esu.com.ua/search_articles.php?id=40060

http://www.umoloda.kiev.ua/number/2183/116/77747/

 Довідку підготував Роман Дзик


Книги перекладача