Меню

Чернівці, 58032, вул. Перша Приміська 3
+38 (098) 715 01 81
booksxxi@gmail.com

Радуцький Віктор

На фото Віктор Радуцький (справа) з Амосом Озом. Джерело: ©«Заметки по еврейской истории»

Віктор Радуцький народився в Києві в 1937 році. За освітою радіоінженер. Закінчив Київський політехнічний інститут. В Ізраїлі з 1976 року. Доктор філософії Єврейського університету в Єрусалимі (2001 рік) за спеціальностями «псалмістика» та «україністика». Науковий співробітник «Короткої єврейської енциклопедії», для якої він підготував десятки статей про ізраїльську літературу, театр і кіно та про діячів ізраїльської культури. Протягом багатьох років викладає в коледжі «Мідрешет Ієрушалаїм», веде семінар з єврейської історії, філософії та ізраїльської культури, читає лекції в університетах Києва, Мінська, Москви.

Отримав докторський ступінь за дослідження в галузі славістики. В рамках докторської дисертації переклав з івриту українською мовою низку біблійних текстів. Багато років працював у коледжі при Єврейському Університеті в Єрусалимі. Учасник міжнародних конгресів зі славістики й перекладу (теорія і практика). Автор багатьох публікацій в Ізраїлі та за його межами – в Москві, Нью-Йорку, Парижі, Берліні, Києві, – присвячених ізраїльській літературі та ізраїльській культурі.

Синхронний перекладач і перекладач міністерства закордонних справ Ізраїлю. Працював з президентами Ізраїлю Хаїмом Герцогом, Езером Вейцманом, Моше Кацавом, главами уряду Ізраїлю Іцхаком Рабином, Шимоном Пересом, Егудом Бараком, Аріелем Шароном, Егудом Ольмертом, Біньяміном Нетаньягу та ін. Також перекладав усіх президентів України під час їх відвідин Ізраїлю.

З 1980-го року займається перекладом художньої літератури з івриту російською й українською мовами. Завдяки його прекрасним перекладам цими мовами стали доступними твори багатьох видатних ізраїльських прозаїків, поетів, драматургів. Особливе місце в його житті займає багаторічна дружба і професійна співпраця з „живим класиком” сучасної івритської літератури Амосом Озом.

Нагороджений Медаллю Зеєва Жаботинського за видатний внесок у справу культурного співробітництва народів Ізраїлю та України.

У «Видавництві 21» у перекладі Віктора Радуцького та Івана Білика вийшла повість Агарона Аппельфельда. Готуються до друку такі переклади Віктора Радуцького:

Агарон Аппельфельд «Квіти пітьми»,

Амос Оз «Повість про любов і темряву».

 

     ПРЯМА МОВА         

Про виклики, які постають перед перекладачем прози Амоса Оза: Гадаю, кожен перекладач, який опиняється віч-на-віч з карбовано-простою і одночасно витончено-вишуканою стилістикою Оза, повинен відчувати себе першопрохідцем, і не тільки досвід попередників, але навіть і власний досвід не завжди може йому допомогти – тому, що в кожному новому творі перед нами новий Амос Оз. Я перекладаю його більше третини століття, і не втомлююся дивуватися при кожній зустрічі з новим твором: щоразу це новий жанр (від найскладніших поліфонічних полотен до дитячих повістей і роману у віршах), несподівані психологічні та стилістичні повороти, невичерпний запас метких літературних прийомів. Читач радіє новому відкриттю, а перекладач кожного разу заново постає перед вирішенням, на перший погляд, нерозв’язних завдань. 

Проза Амоса Оза надзвичайно музична. Вона не просто несе в собі певний внутрішній ритм, що властиво практично будь-якій добрій прозі, вона сама – музика. І, скажімо, музичний лейтмотив „Пізнати жінку” так само не схожий і так само схожий на мелодію, що пронизує тканину „Рим життя і смерті”, як завжди помітні й впізнавані для нас, наприклад, дві сонати Бетховена. Вловити музику озівського тексту й ніби виконати її заново на інструменті іншої мови – одне з надзвичайно важких і захопливо цікавих завдань перекладача.

Я б сказав, що проза Амоса Оза в певному сенсі – виклик перекладачеві. Письменник ставить перед собою рідкісної складності психологічні та стилістичні завдання, і перекладач приймає від нього естафету вирішення цих завдань – вже на матеріалі не тільки іншої лексики, але часто – й іншої ментальності.

Якби я був істориком – твори Амоса Оза дали б мені заледве не унікальну можливість простежити на їх матеріалі процес становлення Держави Ізраїль, свіжим і неупередженим поглядом побачити найхарактерніші для цього процесу громадські проблеми…

Якби я був соціологом – твори Амоса Оза дали б мені можливість говорити про ізраїльський характер, про особистісну самоідентифікацію, про взаємини всередині нашого суспільства, про кристалізацію ізраїльського світогляду…

Якби я був психологом – складність і реалістична достовірність створених Амосом Озом образів дали б мені можливість зазирнути в непізнані глибини людської свідомості чи, можливо, поміркувати про феномен еротичності, що пронизує прозу цього письменника, – не в побутовому, а в найвищому, чистому, біблійному розумінні цього поняття (в такому сенсі, скажімо, еротична „Пісня Пісень”)…

Якби я був просто читачем – я міг би говорити про романи Амоса Оза як про чудову белетристику (те, що французи називають „belles lettres”), як про читання, від якого неможливо відірватися…

Я міг би ще довго продовжувати: „якби я був, то сказав би…” – позаяк проза Амоса Оза настільки багатогранна, об’ємна, глибока, що вона дає можливість говорити про неї в дуже різних, часом навіть несподіваних ракурсах.

Але я не історик, не соціолог, не психолог. Я – перекладач. І моє завдання – спробувати донести все багатство цієї прози, створеної на івриті, до іншомовного читача. (Israeli Culture. Info, 05.04.2016)

Довідку підготував Роман Дзик

 


Книги перекладача
Сортувати за:
КАТЕРИНА