З 15 по 19 червня у столичному кінотеатрі «Київ» відбуватиметься справжнє свято для кіноманів: там проходитиме «Тиждень швейцарського кіно», організований Посольством Швейцарії в Україні. Як повідомляє прес-служба Посольства, «фестиваль приурочений до 25-річчя встановлення дипломатичних відносин України та Швейцарії. У програмі зібрано актуальні картини останніх років, відібрані на європейських фестивалях».
 |
 |
Упродовж тижня українські глядачі зможуть побачити такі картини: абсурдну комедію «Ласкаво просимо до Ісландії» Фелікса Тіссі, альманах «Батьківщина» (альтернативні міркування десяти режисерів на тему катастрофи), сатиричну драму Лайонела Баєра «Марнославство», анімаційний хіт фестивалю «Життя Кабачка» Клода Барраса.
А завершить «Тиждень швейцарського кіно» показ драми Сабіни Бос «Я – воротар» (2014). Цей фільм переміг у семи номінаціях Swiss Film Awards – 2014. «Я – воротар» – екранізація однойменного роману швейцарського письменника Педро Ленца – «Der Goalie bin ig» (2010), який був номінований на Швейцарську літературну премію.
До речі, у фільмі автор зіграв одну із ролей (Педро Ленц на другому плані).
Трейлер до фільма «Я – воротар»
(джерело: https://www.youtube.com/watch?v=vMh7y_Cec4Y)
Роман Педро Ленца до кінця 2017 року побачить світ у «Видавництві 21». Українські читачі зможуть його прочитати завдяки перекладу Юрка Прохаська.
Перша презентація-дискусія українського перекладу роману Педро Ленца «Я – воротар» під назвою «Криза марґінальної особистості» відбулася 21 травня під час VІІ Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал». У ній взяли участь автор та перекладач.
Воротар – це прізвисько головного героя роману і, відповідно, фільму. Цей чоловік повернувся із ув’язнення, в якому перебував, взявши на себе чужу провину. Він намагається відчути, збагнути, ким він є, яке середовище є його, відповідним йому. Він отримує відповіді на питання, часто навіть їх не ставлячи.
Під час арсенальної презентації-дискусії Педро Ленц розповів, що дія його роману відбувається у 80-ті рр. ХХ ст. Взявся він за цей матеріал, оскільки хотів показати іншого героя-швейцарця. У швейцарській літературі переважає показ шанованих осіб (інтелектуалів, митців, політиків). Педро Ленц вирішив обернути цю ситуацію і показати «маленьку людину», яка ні на що не впливає, не має влади, але він має особливий талант – він добрий оповідач різних історій. Воротар – це трагічна особистість. Його підставили. І він навіть не одразу це збагнув. І що Воротаря вирізняє серед багатьох інших представників його середовища, це те, що навіть зрозумівши, що його використали, він не має потреби мститися. Він, за словами Педро Ленца, інший, м’яка людина, трохи мрійник, трохи фаталіст, дуже цінує дружбу – навіть віддалену у часі. Акцентованість саме на такому персонажеві та його рисах, очевидно, свідчить про тяжіння автора до так званої новочасної щирості у мистецтві.
 |
|
Також Педро Ленц розповів, що коли починав працювати над книгою, то обрав дві основні точки опертя, два орієнтири: барокова традиція (шельмівський, лайдацький роман) та власний життєвий досвід. Педро Ленц показує те середовище, тих людей, яких він дуже добре знає, і водночас – як середовище і вибір по-різному формують долі людей, котрі росли, розвивалися як особистості у приблизно однакових умовах. Аби точно передати атмосферу цього середовища, Педро Ленц написав свій роман бернським швейцарським діалектом.
І роман «Я – воротар» і його екранізація будуть близькими і зрозумілими українському читачеві-глядачеві, адже Педро Ленц, орієнтуючись на «Дона Кіхота», якого називає своєю маленькою Біблією, створив історію і ввів в неї постаті, які є архетипними, а тому зрозумілими, впізнаваними, близькими усім, якою мовою не був би текст. А Сабіні Бос, у свою чергу, вдалося чудово відтворити автентику роману, передати важливі для автора акценти. Майстерна режисерська інтерпретація, вишукана, відповідна до ситуацій та настрою музика, цікаві типи, створені чудовою акторською грою, подачею, яка буде ковтком свіжого повітря і відкриттям для багатьох, – усе це фільм «Я – воротар». Насолоджуйтеся фільмом і чекайте на зустріч з книгою.
Фестиваль «Тиждень швейцарського кіно», очевидно, ще раз має засвідчити, що саме культура, мистецтво є найкращими засобами діалогу між різними державами. І саме вони переводять до категорії чітко усвідомлених той факт, що кордони, світоглядна різниця у сучасному світі часто є надто перебільшеними.
Інга Кейван, PR-менеджер «Видавництва 21»
+38(096)532 92 36
+38(099)475 85 61