Фон Реццорі Грегор

 
 
 
Грегор фон Реццорі (13 травня 1914, Чернівці — 23 квітня 1998, Донніні, Італія) — австрійський письменник, сценарист, журналіст, актор.
Біографія
Навчався у Віденському та Берлінському університетах. Ґреґор (Грегор) Реццорі називав себе чоловіком, який снить за втраченою батьківщиною. І справді — Буковина, де він прийшов у світ, супроводжувала його протягом всього життя: в Румунії, Італії, Німеччині, на Родосі, США…Майбутній письменник шукав себе в журналістиці, архітектурі, кіно. Нарешті прийшов у літературу. Він автор 20 книг. Найвідомішим твором Грегора Реццорі став роман «Смерть мого брата Авеля» — про дрібних аристократів, котрі спостерігають за тим, як зникає їхній світ… Мали великий успіх у читачів і книги «Спогади антисеміта», «Едіп у Сталінграді», «Минулорічні сніги» — автобіографічний твір, «Східний експрес». Повне ім’я митця — Грегор Арнульф Хіларіс д’Ареццо фон Реццорі. Він походив із сицилійської аристократичної родини, яка жила в провінції Рагуза в Італії. У середині XVIII століття вони оселилися у Відні. Дід був архітектором. Батько — державним службовцем у Чернівцях. 1919 року, коли Буковина перейшла до Румунії, сім’я прийняла румунське громадянство. Народжений у Чернівцях 13 травня 1914 року та сформований як митець у буковинській столиці, великий німецькомовний прозаїк Грегор фон Реццорі є автором 25 книжок. Найвідомішим його твором став роман «Смерть мого брата Авеля». Також мали великий успіх у читачів «Спогади антисеміта», «Едіп у Сталінграді», «Минулорічні сніги» — автобіографічний твір та «Східний експрес». Він створив дивну «неозору і преславну країну Магрібінію» у «Магрібінських історіях», яку неможливо відшукати на жодній мапі світу, оскільки, зі слів автора, країна розташована «на південному сході», але її кордони «лежать у серцях і в душах її мешканців». Проте всім зрозуміло, що Магрібінія — це прототип Буковини, зі своїм різнобарвним, але дуже реальним і знайомим нам світом. У середині 1930-х Грегор переїхав до Бухареста, служив у румунській армії, потім заробляв собі на життя як художник. 1938 року переїхав до Берліна, де проявив себе як письменник, журналіст, кіносценарист і радіожурналіст. Довгі роки жив без громадянства, а 1982 року став громадянином Австрії. Протягом життя Реццорі багато подорожував, шукаючи себе в Румунії, Італії, Німеччині, на Родосі та у США. Чимало часу він провів у Франції, де і розкрився як кіноактор та сценарист. 1936 року виступив як автор восьми сценаріїв ігрових фільмів. 1954 року дебютував в кіно як актор — Sie (1954, режисер Рольф Тіле). З 1958 року — член ПЕН-клубу в ФРН. Як актор знімався у фільмах французьких і німецьких режисерів Дені де Ла Патель, Луї Маля, Фолькера Шльондорфа, Геза фон Радвані. Остання робота в кіно — Le Beau Monde (1981, режисер Мішель Полак). Багато років митець жив у Тоскані, Італії. Помер 23 квітня 1998 у місті Донніні.