Карвер Реймонд

Джерело фото: LYL RADIO

Реймонд Карвер (Raymond Carver; 25.05.1938, Клетскені, Орегон – 2.08.1988, Порт-Анджелес, Вашингтон) – американський поет і новеліст, найвизначніший американський майстер надкороткої прози другої половини ХХ ст. Народився у сім'ї робітника лісопильні та офіціантки. Літературною творчістю почав займатися досить рано, але, одружившись у 18 років, змушений був відкинути літературну діяльність через необхідність заробляти. Він змінював робото за роботою. Його дружина Маріанна часто змушена була утримувати сім'ю, оскільки Реймонд Карвер захопився алкоголем та понад усе все ж прагнув займатися письменницькою діяльністю. У 1959 році вчився на письменницьких курсах в американського автора-прозаїка Джона Чампліна Гарднера, який став наставником Карвера; саме він навчив його сокрочувати кожен абзац, що складався із 25-ти слів, до 15-ти. Згодом Ремонд Карвер вчився в університеті Гумбольдта в Каліфорнії, в університеті Айови. У 1970-80-х викладав у різних американських університетах. Подеколи його твори публікували в невеликих журналах, але довгий час, до появи збірки «Помовчте, будь ласка» у 1976 році, Карвер не був відомий широкій аудиторії. Того року він кинув пити (після складної мозкової коми) – алкоголь уже встиг зруйнувати його перший шлюб, лишивши відбиток на все життя. Та свій непростий досвід Карверу вдалося переродити в унікальний літературний ландшафт із уламків розбитих мрій «містечкової» Америки. Цей «ландшафт» став класикою літератури США, великою мірою надихнувши американське мистецтво, яким ми маємо змогу насолоджуватися зараз. Збірка оповідань «Про що ми говоримо, коли говоримо про любов» – апогей мінімалістичного стилю Карвера, де важить кожне слово, кожна пауза й кома.

Надлаконічність текстів Реймонда Карвера – це також результат його співпраці з редактором Гордоном Лішем. Такий стиль надкороткої прози сформував в американській літературі 1970-80-х років цілий напрям, який отримав назву «брудний реалізм». В одному із визначень цього стилю його описано так: «Брудний реалізм вимагає такої економії слів, що будь-який опис піддається стриптизу і доводиться до базового мінімуму. Решту віддано діалогові. Розмірковувань немає, зміст диктує смисл. Персонажі, зазвичай, – люди невидатні».

Серед перекладів творі вРеймонда Карвера є і переклади японською, які здійснив видатний Харукі Муракамі.