Вільгельм Шмід (Wilhelm Schmid, 26 квітня 1953 року, Біленгаузен, Баварія) – німецький філософ, який працює у напрямку філософії життя.
Дитинство та юність провів у сільській місцевості баварської Швабії.
З 1977 по 1980 рр. займав посаду голови юних демократів, тодішнього молодіжного угрупування від Вільної демократичної партії Німеччини (FDP).
1980 розпочав вивчати філософію та історію при Вільному університеті Берліна, продовжив навчання у Паризькій Сорбонні та університеті м. Тюбінгена. У 1991 здобув науковий ступінь доктора філософії, захистивши своє ґрунтовне дослідження про Мішеля Фуко.
1997 року Шмід захистив дисертацію на здобуття ступеня доктора габілітованого в Ерфуртському університеті про «основи філософії життя».
2004 року отримав звання позаштатного професора Ерфуртського університету.
Викладав при Лейпцизькому університеті, Берлінському технічному університеті, Єнському університеті, Педагогічному університеті Ерфурта та ін.
З 1998 по 2007 рр. безперервно працював при лікарні Аффольтерн на Альбісі поблизу Цюріха як духівник з філософським нахилом.
2012 р. – отримав філософську премію Мекатцера за особливі досягнення у сприянні розвитку філософії.
2013 р. – був нагороджений премією фонду Маргріт Егнер за свою працю про філософію життя.
З 1980 року живе та працює в Берліні.
Найважливіші праці:
1998 – «Життя як витвір мистецтва»
1999 – «Розмова про філософію життя»
2002 – «Пошуки сенсу»
2003 – «Чи можливе життя без любові?»
2007 – «Розмова про життя та філософію»
2008 – «Людське право на поганий настрій»
2009 – «Завжди думати лише позитивно?»
2013 – «Щастя – це не найважливіше у житті»
2014 – «Душевний спокій. Чого ми набуваємо, коли старіємо?»
2016 – «Про користь спокою для життя у нелегкі часи»
Інформацію про Вільгельма Шміда надано Оксаною Матійчук - головою Українсько-німецького культурного товариства м. Чернівців.
Джерело фото: http://www.thomaskoy.de/index.php?/project/portfolio/