Стемповський Єжи

Єжи Стемповський (пол. Jerzy Stempowski, 10.12.1893, Краків - 4.11.1969, Берлін) – поет, літературний критик, перекладач, один із найвизначніших польських есеїстів.

Родина Єжи Стемповського мешкала у родовому маєтку Шебутинці на Поділлі, тому він з дитинства був пов’язаний з українською культурою Єжи Стемповський вивчав філософію та історію в Яґеллонському університеті (1911-1913), також навчався в Женеві, Мюнхені, Цюріху. У літературу Єжи Стемповський увійшов у 1920-х роках нарисами і памфлетами на мистецьку тематику.

Станіслав Стемповський, батько Єжи Стемповського, у міжвоєнні часи був членом Українського центрального комітету, головою польсько-українського товариства, співробітником Українського наукового інституту у Варшаві. Єжи Стемповський працював дипломатичним кур’єром у Міністерстві закордонних справ (1921-1925), брав участь у польсько-радянській війні (1920). Згодом працював у польській телеграфній агенції в Парижі та Женеві, з 1926 року – у Варшаві при президенті Ради Міністрів.

Від 1940 року Єжи Стемповський проживав у Швейцарії.

З 1948 року розпочав співпрацю з культовимим щомісячним журналом «Kultura».

Українську тему можна простежити в усій творчості Єжи Стемповського. У журналі «Kultura» було опубліковано чимало його статей, присвячених українській літературі, культурі, історії, польсько-українським стосункам. Роздуми про польсько-українські стосунки сконцентровано у книзі «В долині Дністра».

Єжи Стемповського пов’язувала творча дружба з Євгеном Маланюком, підтримував зв’язки з Леонідом Мосендзом, Юрієм Шевельовим.

Упродовж 1951-1954 працював  перекладачем аргентинського посольства у Берні.

Від 1954 і до кінця свого життя Єжи Стемповський публікував цикл, есеїв, рецензій, спогадів «Нотатки вайлуватого перехожого» («Notatnik niespiesznego przechodnia»).

Джерело фото: http://www.wojciechkarpinski.com/stempowski-fotografie (Берн, 1954).