Водін Наташа

Фото: © Rowohlt Verlag GmbH

Коріння Наташі Водін (Наталія Миколаївна Вдовіна) із України, але народилася вона у Німеччині (8 грудня 1945 року, місто Фюрт) у родині остарбайтерів, мала ще молодшу на сім років сестру. Її мати Євгенія Іващенко 1956 року вчинила самогубство ‒ Наташа потрапила до сирітського притулку. Згодом працювала друкаркою, телефонною операторкою. І лише на початку 70-х вирішила змінити свою долю: закінчила мовну школу, розпочала кар’єру перекладачки. Як перекладачка у 1970-80-х роках відвідувала Радянський Союз. Переклала німецькою твори Євгенії Ґінзбург, Венедикта Єрофєєва, Андрія Бітова. Наташа Водін ‒ вільна письменниця, мешкає у Берліні.

У письменницькому доробку Наташі Водін такі твори: 

• «Прозоре місто» (Die gläserne Stadt. Rowohlt, Reinbek 1983)
• «Надя: Листи з Росії» (Nadja: Briefe aus Russland. Nishen, Kreuzberg 1984)
• «В'язниця мови» (Das Sprachverlies. Rowohlt, Reinbek 1987)
• «Один лише раз живе Я» (Einmal lebt ich. Roman. DTV, München 1989)
• «Сергій. Грецький щоденник» (Sergej. Griechisches Tagebuch 1993)
• «Винахід любові» (Erfindung einer Liebe. Roman. Reclam, Leipzig 1993)
• «Шлюб» (Die Ehe. Roman. Kiepenheuer, Leipzig 1997)
• «Співання риб» (Das Singen der Fische. Erzählungen. Kiepenheuer, Leipzig 2001)
• «Нічні брати та сестри» (Nachtgeschwister. Roman. Kunstmann, München 2009)
• «Старе закордоння» (Alter, fremdes Land. Roman. Jung und Jung, Salzburg/Wien 2014)
• «Вона була з Маріуполя» (Sie kam aus Mariupol. Rowohlt, Reinbek 2017)
• «Десь у цій темряві» (Irgendwo in diesem Dunkel. Rowohlt, Reinbek 2018)

За свою творчість Наташа Волін неодноразово була відзначення стипендіями та літературними преміями. За роман «Вона була з Маріуполя» письменниця отримала у 2017 році дві нагороди: Preis der Leipziger Buchmesse (категорія: Белетристика), August-Graf-von-Platen-Preis.