Жабот Владо

 
Владо Жабот (1958) закінчив студії компаративістики й теорії літератури, а також словеністики нафілософському факультеті Люблянського університету. Деякий час працював журналістом,висвітлюючи культурні події у провідній словенській газеті «Дело». Після гучного виходу збіркиоповідань «Буковська мати» і роману «Давній меморіальний стовп» вирішив стати вільним письменником. Двічі був обраний головою Спілки письменників Словенії. Зараз є такожкоординатором міжнародної репрезентативної збірки «100 слов'янських романів».
Його романи перекладені різними мовами. Велику увагу критиків та широкого кола громадськостівикликало американське видання роману «Суккуб» (Dalkey Archive Press).
Владо Жабот уважається одним із провідних словенських письменників, його твори були високо оцінені та отримали численні нагороди. Автор у своїх текстах заглиблюється у міфологію («Давній меморіальний стовп», «Вовчі ночі», «Німфа», «Плем’я луня»), досліджує параноїдальну втратусуб'єктивної ідентичності та проблеми самоідентифікації («Пастораль», «Суккуб»), виявляєархетипні точки дотику духовної традиції та сучасної свідомості.
У критичних та фахових дослідженнях письменника називають одним із найбільш вагомих творців оригінального європейського магічного реалізму, зокрема напрямку, який визначають як покраїнська фантастика. Владо Жабот також є автором першої словенської поеми, написаної дактилічним гекзаметром («Святий шлюб»).