4 березня – День народження оперного співака родом із Буковини Йозефа Шмідта (4.03.1904–16.11.1942). Незабаром буковинці зможуть довідатися про свого всесвітньовідомого земляка більше: у квітні у «Видавництві 21» побачить світ українське видання роману сучасного швейцарського письменника Лукаса Гартмана «Співак», головним героєм якого є Йозеф Шмідт. Переклад тексту за підтримки швейцарської культурної фундації Pro Helvetia здійснив Юрій Сильвестров. У Швейцарії роман вийшов 2019 року.
«Німецький Карузо», як його називали, народився в Давиденах (тепер – Давидівка) у німецькомовній єврейській сім’ї. З початком Першої світової війни родина оселилася у Чернівцях. Саме тут неабиякий талант Йозефа Шмідта помітив кантор Темпля Самуель Тапфштейн. І з участі у дитячому хорі при синагозі розпочався шлях співака до світової слави і до трагедії, яку він розділив зі своїм народом під час Другої світової війни. Життя Йозефа Шмідта-біженця раптово обірвалося у Швейцарії, де він перебував у таборі для інтернованих осіб. Але до того були Берлін, який захоплювався дивовижним звучанням голосу тенора, що лунав із радіоприймачів, платівок, кінофільмів. Йозефа Шмідта називали німецькою «зіркою звукозапису». І навіть вимушено емігрувавши із Берліна у 1930-х (через цькування євреїв-митців у берлінській пресі), співак продовжував зніматися в кіно, записувати платівки, мав концерти в європейських містах та Нью-Йорку і навіть виступав на сцені Брюссельської королівської опери.
Роман «Співак» осмислює період, коли найвідоміший європейський тенор першої половини ХХ сторіччя змушений був поневірятися у пошуках прихистку. «З Берліна, де засяяла його зірка, йому як єврею довелося перебратися до Відня, звідти – до Франції, – ідеться в анотації до роману. – І ось тепер, коли й тут стало небезпечно, шлях лежить далі, до нейтральної й начебто лояльної до євреїв Швейцарії. Але чи пропустять його через кордон? Чи доведеться долати його нелегально? А що далі? Знавці розповідають про табори для інтернованих, у яких доводиться важко працювати, поки інстанції ухвалюють рішення про можливість надання дозволу на перебування у країні. Утім, якщо все складеться добре, є надія зачепитися в Цюриху, де лише два роки тому він зривав оплески шанувальників і поцілунки шанувальниць. Та найдужче співака непокоять дві речі: кашель, що ніяк не відпускає, і відсутність звістки від матусі, яка залишилася в окупованих рідних Чернівцях».
Роман «Співак» можна назвати культурним мостом, адже він об’єднує різні культури та країни, з якими був пов’язаний Йозеф Шмідт. Крім того, «Співак» є прикладом роботи з європейською колективною пам’яттю.
Щоб розповісти історію Йозефа Шмідта максимально правдиво, щоб подивитися у справжнє обличчя тогочасної Європи, і зокрема Швейцарії, працюючи над романом, Лукас Гартман звертався по інформацію до багатьох джерел. Найбільше спирався на біографію «Йозеф Шмідт – його пісня обійшла світ» (Цюрих, 2012), автором якої є тенор, куратор архіву Йозефа Шмідта в Дюрнтені Альфред А. Фассбінд. До речі, на інтернет-сторінці архіву можна послухати музичні твори у виконанні Йозефа Шмідта. А 2018 року Лукас Гартман відвідав малу батьківщину свого головного героя – Давидівку і Чернівці. Екскурсії у Чернівцях та поїздку в Давидівку письменнику допоміг організувати центр «Gedankendach». У післямові до українського видання роману Лукас Гартман висловив подяку Оксані Матійчук і Світлані Шкварчук за цю підтримку: «Вони відкрили мені очі на історію міста, його єврейське минуле та сьогоднішню ситуацію». Відвідавши рідні місця Йозефа Шмідта, Лукас Гартман ніби здійснив зворотній шлях співака, адже Буковина – той пункт, з якого розпочалася подорож цього феноменального виконавця у країну, де йому судилося померти, і в якій зберігають пам’ять про нього.
«Зірка упала», – такий напис можна прочитати на могилі Йозефа Шмідта. Його смерть була символічною. Йозеф Шмідт помер, співаючи. Очевидно, що спів був його душею. Зірка упала, але спів цього геніального виконавця летить світом.
Переглянути документальний фільм про Йозефа Шмідта.
Інга Кейван, PR-менеджер «Видавництва 21»