Двоє українців мандрують далеким і загадковим Непалом. Кожен день подорожі переповнений відкриттями, що викликають дитячий захват, – настільки все яскраве й різноманітне. Рисові тераси й овечі отари на вузьких гірських стежках. Залиті сонцем восьмитисячники і легіт водоспадів. Підвісні мости над урвищами та вервечки кольорових буддійських прапорців. Бананові сади та курява на запилених дорогах. І це лише мала частина побаченого автором і його супутником Миколою. Така вона, Азія – не залишить байдужим нікого. Запрошуємо читачів у цьому переконатись:
"Непал – це інша планета. Такого різноманіття кольорів, звуків і запахів годі уявити деінде. З перших секунд на катмандинській (до речі, як правильно?) землі я поринув у шалений вир і крутився в ньому, допоки засніжені верхівки Гімалаїв не щезли в ілюмінаторі літака.
Непал змінив мене. Він подарував внутрішній спокій (і це попри той неймовірний хаос, що, на перший погляд, усюди там панує). Я навчився цінувати те, що є. Я зрозумів, наскільки гарна в нас країна і як ми, українці, полюбляємо скаржитися на лиху долю, тоді як значно бідніші за нас люди щиро радіють життю й отримують від нього задоволення.
Непал досі тримає мене. Рисові тераси Ґандрука й овечі отари на вузьких гірських стежках. Залиті сонцем восьмитисячники й легіт водоспадів. Підвісні мости над урвищами та вервечки кольорових буддійських прапорців. Бананові сади та курява на дорогах. Розмальовані вантажівки зі смішними мелодіями клаксонів і маршрутники зі стосами потертих купюр у руках. Вуличний треш непальської столиці й старовинні храми Бактапура. Спокій озера Пхеви та метушня Тамелю. Фешенебельні маєтки й халабуди з дощок і шиферу прямо навпроти. Зграї мавп коло Ступи Сваямбунатх і корови на вулицях Катманду."
«Видавництво 21» оголошує передпродаж книги Юрія Борисова «Непальська масала». У вас є унікальна можливість замовити новинку за спеціальною ціною в 300 гривень. Акція буде триватие з 7 по 21 червня. Книгу можна замовити за посиланням – «Непальська масала».
До виходу книги ми записали інтерв'ю з Юрієм Борисовим, тому пропонуємо до Вашої уваги розмову з автором:
1. Як довго і як саме Ви працювали над книгою? Писали замітки, а потім розбирали; чи в процесі подорожі одразу й писали. Якщо є цікаві моменти власне з написанням, то розкажіть, будь ласка.
Над книжкою працював близько 2 років. В подорожі робив замітки до нотатника. Потім удома за допомогою цих нотаток і фото освіжав пам'ять й писав. Якихось особливих цікавинок в процесі написання не було. Навпаки, це дуже важка праця, що вимагає сили волі та дисципліни.
Скажу чесно, я не впевнений, що в майбутньому знову візьмуся за написання книжки. Це вимагає величезних енерговитрат і терпіння.
Тепер я розумію, яким важким є письменницький хліб.
2. Чому саме книгу? Можна ж було зняти відео для Ютуба, або просто заливати фото в інстаграм. Загалом, чому саме повноцінна книга?
Я подумав, що це буде найкращим сувеніром з подорожі, плюс було цікаво себе спробувати в ремеслі письменника. Хотів сам собі довести, що можу це зробити. Ну й ще зміцнити мур української культури невеликою цеглинкою. В існтаграм фото я й викладав, поки її не забанили, але, погодьтеся, це не те.
Щодо влогу, то така думка була, але я потім тверезо оцінив свої не надто добрі операторські здібності й вирішив, що кожен має займатися тим, до чого має хист. Писати я любив з дитинства й певні здібності, зі слів знайомих, мав. Хай вони не мега-круті - ясна річ, що нового Карла Мая з мене не вийде, але щось більш-менш пристойне написати я, на моє переконання, міг. Тому спробував себе в новій ролі.
3. Як і коли Ви вперше почали подорожувати та писати? Це взаємозалежні речі? Є оповідання (момент, фрагмент) з подорожі, який Ви дуже хотіли, але не вмістили в книгу. Чому?
Подорожувати самостійно я почав після третього курсу університету. Ні, це ніяк не взаємопов'язано. Я просто люблю мандрувати. В "Непальську масалу" вмістив усе, що хотів. Усім задоволений.
4. Що для Вас найважливіше у будь-які подорожі? За яким критерієм Ви оцінюєте подорожі?
У подорожі для мене найважливіше правильно зрозуміти місцеві реалії. Зануритися в місцеву культуру, поспілкуватися з місцевими, побачити, як вони реально живуть. Ну й, звісно, цікавить природа.
5. Скільки Ви перебували в Непалі? Що Вас найбільше вразило, найбільше розчарувало та від чого Вам ставало прикро? (якщо ставало, звісно.)
На жаль, у Непалі я був трішечки менше двох тижнів. Мало. По-доброму, на цю країну потрібен місяць. Вразило все. Абсолютно інші культура, люди, природа. Сподобалося все, крім жахливого смогу в Катманду. А так, лише позитивні враження. Неймовірно цікаве місце.
6. Чи плануєте ще писати якусь книгу власне про подорож? Про Індію, до прикладу.
Після нинішніх подій до Індії щось взагалі не тягне. От якби вони підтримали Україну й не домовлялися з росією про купівлю нафти, то з'їздив би, а так, не хочеться веcти гроші в економіку країни, що допомагає агресору триматися на плаву. Можливо, з часом моя думка зміниться, але наразі мислю так. Писати про інші подорожі? Як я вже казав, це неймовірно копітка праця, тому я двічі подумаю перед тим, як знову сідати за написання книжки. Але точно скажу, що це мають бути настільки сильні враження, що я просто не зможу стриматися. Однозначно, то має бути щось мега-яскраве. Наприклад, Африка чи Монголія.
7. Як вважаєте, після української перемоги, чи буде попит на туризм в Україну? Карпати, море, Крим і вся наша прекрасна географія.
Вважаю, так. Цікавість до України в світі зросте. Власне, до нас й до повномасштабного вторгнення росіян багатенько іноземців їздило, я бачив чимало англомовних влогів на Ютюб про нашу країну, а після такого інформаційного розголосу нами, поза всяким сумнівом, зацікавляться ще дужче. Правда, я думаю, туристи поїдуть не одразу, оскільки якийсь час ще побоюватимуться. Але за пів року - рік після закінчення війни - цілком.
Від себе хочу додати наступне:
Не бійтеся робити те, що хочете, якщо вам це видається неймовірно складним. Головне - почати. Потім якось воно піде. Принаймні, з написанням книжки в мене було саме так.
Фото Юрія Борисова
Вадим Герман, PR-менеджер
herman21books@gmail.com
