У кінці березня у «Видавництві 21» побачить світ нова книжка літературознавця, культуролога, доктора філологічних наук Ярослава Поліщука «Пошуки Східної Європи: тіні минулого, міражі майбутнього».
Якщо в центрі «Гібридної топографії», яка вийшла 2018 року також у «Видавництві 21», Україна, то в новій книжці автор виходить на ширший контекст. У центрі його уваги – Східна Європа як ідеологічний конструкт, що склався у ХХ ст. і нині продовжує шукати властиву для нього сутність.
Дослідження Ярослава Поліщука дає можливість простежити і проаналізувати складні та неоднозначні процеси, що формують поняття Східної Європи, простежити історичні процеси, що досі відлунюють у постколоніальних тенденціях, та виокремити формування нових якостей, які змінюють Східну Європу. Автор висвітлює історію зміщення символічних кордонів Європи, даючи можливість спрогнозувати, як зокрема Україна у перспективі впливатиме на європейську ідентичність.
«Пошуки Східної Європи: тіні минулого, міражі майбутнього» – книжка, яка зокрема українцям дасть відповіді на запитання, чому ми там, де зараз є, чому ми саме такі, якими зараз є, чому ми часто виглядаємо і почуваємося безпорадними у сучасному «широкому» світі, ким ми є для Західної Європи, чи існує західноєвропейська візія України і загалом Східної Європи. Ярослав Поліщук наголошує на тому, що Східна Європа не зрозуміла не лише Західній Європі, з якою опинилася у нерівних умовах, а й залишається «темною» територією для самої себе, оскільки є множинністю ідентичностей. Також автор зробив акцент на тому, що загалом поняття «Європа» є не географічним, а геополітичним, і саме цим зумовлена нестабільність картини європейського материка. Кордон між двома частинами означує, з погляду західноєвропейського, завершення цивілізації, а тому зближення Західної та Східної Європи – це тривалий і болісний процес. «Успіх європейського проєкту в Україні – річ далеко не самозрозуміла і непроста. Наша країна опинилася не тільки на вістрі геополітичного конфлікту, що розділяє Захід і Схід. Вона стала місцем цивілізаційного розламу, в якому сходяться різні ціннісні моделі, що є потенційно конфліктогенними й уживатися в одному просторі не можуть, – констатував Ярослав Поліщук. – Щоби зрозуміти Європу, не можна обмежитися переліком об’єднавчих чинників, із не меншою увагою слід з’ясовувати, що роз’єднувало й надалі її роз’єднує».
Інга Кейван, PR-менеджер «Видавництва 21»
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001499791735