«Сьома рота» – це історії з передової, які демонструють щиру й різнобарвну картину життя бійців на південному фронті України. Тут сміються, сумують і знаходять сили для боротьби в найнесподіваніших моментах. 

У першій половині 2024 року Андрій Мероник, автор бестселера «24.02» про життя у Києві в перші тижні повномасштабної війни, доєднався до одного з батальйонів 7 роти. У «Вступі» письменник зазначає: «Окрім щоденних справ, як-от копання окопчиків і стрільб, я то тут, то там чув навколо різні смішні (й не дуже) історії, байки, теревені, міфи, легенди, казки. Тож вирішив, що все це добро варто зафіксувати. Отож зустрічайте: «Сьома рота: сміх і сльози» – збірка солдатських побрехеньок з перших, так би мовити, уст. Таких рот – море, а таких історій – океан, адже війна однаково жахлива всюди, а солдатський побут однаково… смішний. Тож певен, що ви побачите тут якщо не себе, то своїх побратимів, близьких і друзів. Бо нема українця, якого не зачепила б ця війна.

Утім… мушу вам також зізнатися, що величезна кількість історій починаються зі слів: «Був у нас такий, уже покійний…».

 

100% коштів, отриманих автором від реалізації цієї книжки, будуть спрямовані на допомогу Збройним силам України та постраждалим від російської агресії.

«Сьома рота» присвячена Андрію Круку й Максиму Бережняку, вірним синам України, які віддали своє життя за нашу незалежність. А також Беркуту й усім достойним людям, які попри все виконують свою роботу.

 

Від 21 листопада до 24 грудня на сайті «Видавництва 21» діятиме передпродаж за акційною ціною 283 грн (замість 333): https://www.books-xxi.com.ua/products/soma-rota-smih-i-slozi 

 

 

Фрагмент

«Окопчик»

А ви взагалі знали, як відбувається ця війна?

У момент, коли я до неї торкнувся, це мало було схожим на те, що ми бачили у фільмах. Ось село. Воно «наше». Кілька кілометрів від нього – інше село, «не наше», принаймні вже і, сподіваюся, тимчасово. Між ними є якісь посадки, поля, рівчаки, балки, горбики тощо. Й ото і є «сіра зона». З одного її боку якийсь окопчик – то наша позиція, а з іншої – їхня. І якщо немає активних наступальних дій, то вся твоя піхотинська робота – сидіти у своїй нірці й висовуватися, якщо треба комусь насипати, аби жива сила ворога не так охоче йшла у глибину нашої країни.

Час від часу хтось пробує прорватися вперед, якщо вдається – позиції змінюють власника. Так ці шахи можуть тривати вічно. Піхотинець сидить у цій своїй ямці кілька днів, а потім його хтось міняє і вивідтягуєтеся в глибину, де маєте якийсь час, щоб віддихатися, від’їстися, відмитися, відіспатися і приготуватися до наступного заходу в «ямку» «на позицію», все ж офіційно. І якщо ви уявляли, що військові 365 днів у році безперестанку сидять в окопі, то це дещо не так. У них є своє дозвілля, розваги й навіть чемпіонати з важкої атлетики.

І все це під ритмічний і канонічний супровід вибухів та «прильотів».

Інша справа, що кожен похід – смертельна лотерея. Ворог прекрасно знає, де наша «ямка» й усіма доступними способами норовить викурити або скурити людей, які там сидять: дронами, мінами, гранатометами, пострілами з танчиків, артилерії тощо. І все, що може вас врятувати – гарно викопана лисяча нора.

Та й то не факт.

 

 

Довідка про автора.

Андрій Мероник – український письменник, математик, благодійник. Підприємець, співвласник мережі стоматологічних клінік у Києві. Закінчив Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича та Національний університет «Києво-Могилянська академія».

Ініціатор та ідейний натхненник соціальних проєктів «Війна триває», «Стріт-арт проти диктатури», «Фундація Шкільних Стипендій», «Літбустери», «Біль Зайвий», «Перемагаємо Читаючи».
Автор книг «Золотий Грааль криптовалютного трейдингу», «69 невдалих побачень», «24.02», «Беззубий Бізнес», «Сьома рота: Сміх і сльози».

 

 

 

За детальнішою інформацією звертатися до PR-менеджерки

Марини Горбатюк,

maryna.horbatyuk@gmail.com