«До Галичини» (Nach Galicien, 1984) – перша книжка Мартіна Поллака, у якій письменник розвіює австрійський «цукровий» міф про колишню коронну землю Австро-Угорської імперії. Його уявна подорож проходить Східною Галичиною – ландшафтами скрути й нужди, де нафтові магнати та рабини-чудотворці гротескно співіснують із бідними єврейськими штетлями, де русини, поляки, румуни, гуцули, вірмени, караїми, німці, роми ледь виживають у корумпованому й неписьменному краї, де водночас твориться багатомовна культурна мозаїка та пишеться прекрасна література.
Повна назва книги: «До Галичини. Про хасидів, гуцулів, поляків і русинів. Уявна мандрівка зниклим світом Східної Галичини та Буковини».
«Ця книжка вперше вийшла друком понад тридцять років тому, Орвеллівського 1984-го. Звісно, це випадковість. Але цей рік пояснює, чому я описав уявну, а не реальну подорож Галичиною, точніше Східною Галичиною й Буковиною. Подорож в історію, як то кажуть, пальцем по карті, оперту на літературні джерела, старі газети й історичні фотографії – все це було масивом матеріалу, з якого я черпав у бібліотеках та архівах. Звісно, я не мав нічого проти, щоб насправді поїхати в ті місця й подивитися, що залишилося від колишньої Галичини. Більше того, я мріяв про такий пошук слідів. Однак у 80-ті роки минулого століття австрійцеві було важко, а в моєму випадку, як з’ясувалося, навіть не-можливо отримати індивідуальний дозвіл на в’їзд до краю, про який я вирішив писати» (Мартін Поллак, із передмови до українського видання).
Книжка ілюстрована оригінальними фотографіями з архіву автора.
Видавництво щиро дякує за підтримку цього видання Birgit Müller-Wieland.
Перевидання. Перше видання українською здійснене 2017 року.
Книга австрійського письменника та журналіста Мартіна Поллака «До Галичини. Про хасидів, гуцулів, поляків і русинів. Уявна мандрівка зниклим світом Східної Галичини та Буковини» від Видавництва 21 - це захоплива подорож потягом по українських землях, що входили до складу Австро-Угорської імперії, або як її іронічно називали Каканії (від абревіатури k.u.k - kaiserlich und königlich - з німецької кайзерський і королівський) в останні десятиліття її існування.
Автор спирається на нариси, репортажі, біографії письменників, які виросли або подорожували цими землями, цитує тогочасну пресу.
Поллак описує нам щоденне життя галицьких та буковинських міст - великих - Чернівців, Львова і Франківська - та менших - Дрогобича, Бродів, Коломиї, Жабʼєго, Садгори: хто там мешкав, з чого жило місто, чим займалися люди і як уживалися між собою різні етнічні спільноти: євреї, які говорили на івриті, євреї, які говорили на ідиш, та євреї, які говорили німецькою, хасиди та емансиповані євреї, українці або русини, поляки, румуни, швабські німці, гуцули, бойки, роми, караїми та липовани та інші.
Варто читати, аби більше дізнатися про етнічні меншини і багатоголосся нашої країни та захотіти пошукати сліди Габсбурзької імперії у містечках заходу України.