Утікаючи від великої війни, яку Росія розв’язала проти України, киянка Меланія опиняється разом із сином-підлітком у Німеччині. Замолоду трагічність української історії знеохочувала Меланію, тож вона не квапилася зануритися навіть у недалеке минуле Гуцульщини, звідки походила її мама й де розквітнув поетичний дар її улюбленої бабусі. Однак тепер, далеко від дому, жінка випадково натрапляє на слід, що змушує її з’ясувати таємничі деталі життя попередніх поколінь своєї родини, адже вісімдесят років тому Німеччина вже була місцем, де не з власної волі опинилися мільйони молодих укра-
їнців і українок...
Це роман про пам’ять, про здатність розумітися без слів, про магію барв і рослин. І про любов, що ніколи не перестає.
Щиро дякую Дроняку Іванові Васильовичу, автору книжки “Гуцульщина”, що стала одним з основних стимулів до написання роману і джерелом відомостей про “типові” долі мешканців села, що обране прототипом одного з місць зображених подій.