- Рік видання: 2025
- К-ть стор.: 120
- ISBN: 978-617-614-705-3
- Видавництво: 21
- Художнє оформлення: Анна Стьопіна, Артем Чапай
Книга-есе «Не народжені для війни» Артема Чапая — чесна, можна сказати, оголена розповідь про внутрішні перетворення людини, що зробила вибір стати військовим. Автор веде нас світоглядно-психологічною мапою від пацифізму аж до радикалізму на межі з відчаєм. І тільки така уважна саморефлексія, позбавлена патосу, бажань прикрасити чи сподобатись читачу, пояснює, як саме екзистенційний вибір приводить до невідворотних змін, коли всі попередні переконання мають пройти випробування новою дійсністю.
Артем Чапай
Видавництво 21, 2025
⠀
“В якийсь момент на маленькій дорозі (ми об’їжджали затори основних трас) назустріч нам, у бік Києва, проїхала військова колона. Солдати сиділи верхи на броні. Оксана й кума схлипнули. Як вони розповідали значно пізніше, обидві подумали те саме: «Скільки з цих хлопців доживуть до вечора?»
⠀
Я маю ідентичний спогад. Це моє 24 лютого. Ми зустрічали цю ж колону.
Після цієї цитати я плакала.
⠀
«Коли прийде війна, я буду дезертиром».
⠀
Для мене ця книжка дуже терапевтична.
⠀
Болюча, але тепла.
Це як дружня розмова з автором.
⠀
“Років п’ять або шість тому ми з другом дитинства трохи впилися вином. І напівжартома стали планувати, як і куди тікати з України, якщо Путін нападе. Зійшлися на тому, що найкращі шанси - стежками, горами та річками до Румунії.”
⠀
Коли він без зайвих прикрас розповідає про себе та свої почуття, без романтизації - лише гірка правда та біль.
⠀
“Моменти слабкості почалися одразу і тривають досі.
У перший день, у підвалі з десятками розкладачок, у великій казармі, я розплакався. Мені допоміг інший солдат. Це був молодий хлопець - років дев’ятнадцять-двадцять. Смаглявий, кучерявий і дуже гарний. Він підійшов і подав мені ковдру з пластикових бульбашок.”
⠀
Я буду говорити з вами цитатами, бо словами складно описати мої збурені почуття.
⠀
“На Україну напала росія - а соромно українцям. Про це говорять усі навколо. Якщо ти жінка й у тебе діти - соромно, що не можеш повноцінно допомагати в обороні. Якщо можеш, і ти волонтер або волонтерка - ти все ж не в армії. Якщо в армії - то ти (як я, наприклад) не безпосередньо на передньому краю. Якщо таки на передовій (як Ткач) - ти офіцер, а не рядовий. Спиш на ліжку. У бліндажі, але не в окопі. Якщо рядовий на землі в окопі - ти живий, а твій друг уже ні.”
⠀
Ви обов’язково маєте прочитати цю тоненьку книжку.
⠀
Навіть якщо болить.
⠀
“Життя як «до двадцять четвертого» не буде. Навіть якби я порушив усі закони, втік і лишився в Євросоюзі - чого тепер уже й не розглядаю.”
⠀
Прочитайте…
⠀
#примхливачитака