- Рік видання: 2024
- К-ть стор.: 136
- Розмір: 13х20,6 см
- ISBN: 978-617-614-310-9
- Видавництво: 21
- Переклад: Андрій Любка
- Художнє оформлення: Анна Стьопіна
«Проклятий двір» – один із найкращих і найвідоміших романів Нобелівського лауреата з літератури Іво Андрича. Цей роман побудовано за принципом «історія в історії», що дозволило письменнику поєднати одразу кілька оповідей. Одна з них відбувається на початку минулого століття в стамбульській тюрмі, куди лиха доля закинула монаха-францисканця з Боснії. Інша ж історія сягає XV століття і оповідає про реальну долю Джем-султана, який бореться за владу зі своїм братом Баязидом ІІ. Попри напружений сюжет, це ще й філософський роман, у якому притча про братів-суперників переростає в роздум про сутичку романтичного й прагматичного начал, а «проклятим двором» стає не тільки тюремне подвір’я, а й саме людське життя.
Ця книга видана за фінансової підтримки Міністерства культури та інформування Республіки Сербії.
Ова књига је штампана уз финансијску помоћ Министарства културе и информисања Републике Србије.
Проклятим двором називають в'язницю у Царгороді. Саме сюди потрапляє читач разом із боснійським монахом-францисканцем, який волею долі був закинутий у найнеприємніше місце на світі. Тут монах фра Петару зустрічає дивного юнака з книгою, який стає його другом і змушує поглянути на світ іншими очима.
Це книга найвідомішого сербського письменника, Нобелівського лауреата з літератури Іво Андрича.
"Проклятий двір" - це глибокий філософський роман, сповнений психологізму. Це особлива оповідь, яка складається з безлічі історій, що плавно перетікають одна в одну. З чернечої келії ми переносимося у моторошну тюрму, де маємо можливість зануритись у страшні будні в'язнів, потім переймаємося через нещасливе кохання освіченого та багатого юнака Чаміла, якому не судилося бути щасливим. В свою розповідь Іво майстерно вплітає реальну біографію Джем-султана, який не хоче поступатися престолом своєму брату Баязиду ll.
Цей твір багатошаровий, його порівнюють з ідеальною, філігранно відточеною ювелірною прикрасою. Він про самотність, важку долю та про те, що "будь-яке життя є тюрмою і ми насправді не можемо віддалитися від заздалегідь приготованої для нас долі".
Мені особливо цікаво було прочитати післямову перекладача Андрія Любки, який дуже захопливо переповідає біографію Іво Андрича. Виявляється, що цей дуже талановитий письменник знав про в'язницю з власного досвіду, бо за свої патріотичні ідеї й сам відбував довготривале ув'язнення в тюрмах. Він дивом уникнув розстрілу. Іво страждав від нелюдських принижень і жахливих умов у тюремних камерах. Ось, виявляється, звідки це відчуття реальності, яке з'являється при прочитанні цього твору.
"Проклятий двір" зачаровує, як мудрість східних казок, як таємнича пісня муедзина, який закликає ісламський народ на молитву.