У збірці «Смерть і діва I–V. Драми принцес» Ельфріда Єлінек вкотре виводить на сцену жінок як вічних витіснених у західноєвропейській культурній традиції. Казкові принцеси й сучасні ікони стилю (в тому числі й літературного) виголошують свої передсмертні промови або говорять уже з-поза межі. Та мати голос зовсім не означає володіти долею, бо жодній принцесі не вдається уникнути лиха від чоловічої руки – Білосніжка стає жертвою Мисливця, Шипшинку нищить своїм поцілунком Принц, Розамунда виживає, але замовкає через підступного Фульвіо, Джеккі гірко зловтішає-ться зі смерті своєї суперниці Мерилін, мертві Сильвія та Інґеборґ мандрують у царстві мертвих. Кожна з принцес виявляється приреченою до трагічної долі, й англійська принцеса Діана, чий портрет завершує цю галерею, теж не стає винятком.