Христина Назаркевич

Христина Назаркевич (1964, Львів) – українська перекладачка (перекладає з німецької), доцент кафедри німецької філології Львівського національного університету ім. І. Франка. Цей же університет закінчила 1986 року. У 1993 році Христина Назаркевич захистила кандидатську дисертацію «Лінгвостилістична структура романів Г. Белля (проблема архітектоніки макротексту)».

Христина Назаркевич викладає теорію і практику перекладу, курси з перекладу художньої літератури, спецкурс з німецької літератури, курс усного перекладу.

Як науковець досліджує проблеми модифікації традиційного жанру сучасного роману, працює у сфері перекладознавства. Як перекладач співпрацювала з незалежним культурологічним часописом «Ї», періодично перекладає для Літературного фестивалю при Форумі видавців у Львові та поетичного фестивалю Meridian Czernowitz, здійснює переклади художніх творів та історичних монографій, перекладає театральні п'єси. Переклади публікувалися у «Кур’єрі Кривбасу», «Всесвіті», «проSTORY», «РАДАР» (Краків, польсько-німецько-український проект). Також Христина Назаркевич для «ЛітАкценту» зрідка робить огляди сучасної німецькомовної літератури, її актуальних тенденцій.

Перекладацьким дебютом, як розповіла Христина Назаркевич в інтерв’ю Леву Грицюку, був переклад листів Моцарта до кузинки для журналу «Лель» – на замовлення Івана Лучука. Своєю справжньою, серйозною школою перекладачка вважає роботу над перекладом книги Андреаса Каппелера «Росія як поліетнічна імперія», який їй, тоді ще зовсім недосвідченій, запропонував здійснити Ярослав Грицак.

Христина Назаркевич перекладає твори українських письменників на німецьку, чим, безумовно, сприяє популяризації української літератури у німецькомовному світі.

Для «Видавництва 21» Христина Назаркевич переклала роман Дженні Ерпенбек «Прокляття дому», здійснивши свою давню мрію. Також завдяки Христині Назаркевич та «Видавництву 21» українські читачі відкрили для себе роман «Море моря» Ільми Ракузи.

• Ільма Ракуза «Море моря»: http://www.books-xxi.com.ua/products/more-morya-fragmenti-spogadiv
• Дженні Ерпенбек «Прокляття дому»: http://www.books-xxi.com.ua/products/proklyattya-domu

    ПРЯМА МОВА      

Про переклад як спосіб розширення вербльних меж: Я перекладаю у вільний від університету час. Менше - художню літературу і більше - фахову, історичні монографії. Вони страшенно важливі, тому що заповнюють певні прогалини в знаннях і розширюють вербальні межі наукового дискурсу (із інтерв’ю «Deutsche Welle», 1.05.2013).

Про необхідність перезавантаження свідомості майбутнього перекладача: Філологічна освіта насправді зовсім не готує перекладачів. Бути філологом - аж ніяк не означає бути також і перекладачем. Оскільки я маю річний курс - фактично лекційний із вкрапленнями практики, я розумію, що дуже важко поміняти свідомість людей і пояснити, що переклад - це щось інше, аніж просто комп'ютерна заміна слів однієї мови на слова іншої. Потрібна дуже велика праця з текстами, тривала текстова інтерпретація, щоб цього навчити. […]Насамперед треба завжди думати, яких саме перекладачів готуєш. Тому що не можна все звалювати в один казан. А в нас, принаймні у Львові, вчать і усного, і письмового, і технічного перекладу… Це дуже збиває з пантелику (із інтерв’ю «DW», 1.05.2013).

Про важливу рису перекладача: Правда, із часом можна привчити людей дивитися на світ широко розплющеними очима і бути до всього цікавим. Мені здається, така риса дуже допомагає перекладачеві(із інтерв’ю «DW», 1.05.2013).

Фото авторства Елізабет Бальдауф.