Меню

Чернівці, 58032, вул. Перша Приміська 3
+38 (098) 715 01 81
booksxxi@gmail.com

«…покинута вітчизна жила в них далі…» Побачило світ перше українське видання книги Залці Ландман «Моя Галичина. Край за Карпатами»

31.08.2020

У «Видавництві 21» вийшло перше українське видання книги німецько-єврейської швейцарської письменниці родом із Галичини Залці Ландман «Моя Галичина. Край за Карпатами», яка розповідає про Східну Галичину перших десятиліть ХХ століття. Вперше книга вийшла 1995 року у Мюнхені. Переклад українського видання підготував Петро Рихло. Дизайн обкладинки розробила Гельґа фон Льовеніх. Книгу видано за підтримки Швейцарії.

Залця Ландман народилася 1911 року у Жовкві. І саме це місто є головним топосом її книги. Хоча в її оповідях згадуються, виринають, зображуються інші галицькі міста й містечка: Львів (Лемберґ), Броди, Станіслав, Стрий, Рогатин, Бучач, Чортків, Коропець тощо. Та все ж Жовква найбільш виразна. Як відзначив у післямові до видання Петро Рихло, «У книзі рельєфно представлена топографія міста, колоритно змальовано важливі будівлі – замок Жолкевського, бюргерські кам’яниці, численні храми, нерідко з екскурсами в їхню історію (наприклад, докладно розказано про історію постання і знищення жовківської синагоги)».

Та все ж найголовнішими на сторінках «Моєї Галичини» є люди та пов’язані з ними історії. Центральними персонажами Залці Ландман виступають численні представники її великої родини. Але їхня роль полягає не лише у цьому – вони ще й головні оповідачі, «постачальники інформації», як називає їх Петро Рихло. Але, звісно, у книзі багато інших персонажів (Залця Ландман демонструє дуже широку національну, соціальну, професійну панораму): «…тут діють також десятки інших персонажів – епізодичних і випадкових: польські поміщики, українські селяни, хасидські вундеррабі, австрійські гусари, російські козаки, єврейські комерсанти, орендарі, шинкарі, шадхени (весільні посередники), жебраки, міські божевільні, християнські священики, католицькі черниці, українські няні й служниці – всіх не перелічити».

Стиль оповіді Залці Ландман легкий і невимушений, у неї переважають світлі тони, їй властивий тонкий гумор, нанесений пастельними мазками, і виразно помітне бажання розповісти про важливий для неї світ – щоб зафіксувати його і зберегти. Цим її книга нагадує художні мемуари Соми Морґенштерна «В інші часи. Юні літа у Східній Галичині».

«Мою Галичину. Край за Карпатами», як і всі свої інші книги, Залця Ландман писала у Швейцарії. Цим і пояснюється незвичний щодо взаєморозташування Галичини і Карпат прийменник «за» у підзаголовку книги: він свідчить лише про пункт, з якого транслються спогади. Та, на думку Петра Рихла, значно важливішим є меседж назви: «…важливішим у цьому випадку є, на мій погляд, використаний тут присвійний займенник, який несе основне емоційне навантаження: Моя Галичина. […] він свідчить про наполегливе прагнення ідентифікації, про особливу близькість до зображеного в книзі топосу дитинства».

До 10 вересня на сайті «Видавництва 21» книгу «Моя Галичина. Край за Карпатами» можна придбати за передпродажною ціною 

 

Довідка про Залцю Ландман

Залця Ландман (Залця Пасвеґ, 18.11.1911, Жовква – 16.05.2002, Санкт-Ґаллен, Швейцарія) – німецько-єврейська швейцарська письменниця, публіцистка. З початком Першої світової війни її батьки втекли з Галичини і перебралися до Швейцарії, залишивши малолітню доньку під опікою дідуся та бабусі у Жовкві, де вона провела своє раннє дитинство. Згодом навчалася в гуманістичній гімназії Санкт-Ґаллена, студіювала філософію в університетах Женеви, Цюриха, Берліна, Парижа й Базеля (дисертація про феноменологію та онтологію), займалася журналістикою і дизайном. Основні книги письменниці присвячені проблемам єврейської історії, культури та ідентичності євреїв як етносу: «Єврейські дотепи. Соціологія і зібрання текстів» (1960), «Їдиш. Одіссея однієї мови» (1962), «Євреї як раса. Єврейський народ серед інших народів» (1967), «Вічний жид» (1974), «Ісус і євреї, або наслідки однієї колізії» (1987) тощо. У низці книг досліджувала особливості єврейської кухні, перекладала з їдишу твори Шолом-Алейхема, Соломона Анського, Іцика Манґера. Особливе місце в її творчому доробку посідає книга спогадів «Моя Галичина. Край за Карпатами» (1995), яка відтворює барвистий світ Східної Галичини початку ХХ століття.

 

Інга Кейван, PR-менеджер «Видавництва 21»

ikeyvan7612@gmail.com

https://www.facebook.com/profile.php?id=100001499791735